З 15 по 23 січня 2018 р. Б, брати-студенти ВІФБС мали нагоду звіщати радісну вістку народження Христа колядою майже цілій Україні. Далі – невеличка розповідь з цієї події.
Коли ми виїжджали з Брюхович, де-не-де виднілося сонце, а на вулиці було 10 градусів морозу. Перший господар, який привітно прийняв братів та запровадив до владики Димитрія Григорака, був о. Венедикт у м. Чорткові. В Єпархіальному осідку нам провели екскурсію історичним музеєм, де в підвальних приміщеннях у Радянські часи запроторювали та катували українських повстанців. Далі ми колядували для дітей з вадами здоров’я у «Домі милосердя». Наступним місцем призначення було старовинне історичне місто Кам’янець-Подільський, зокрема Василіянський Святотроїцький Монастир. Там відбулася Божественна Літургія, а опісля різдвяні привітання для прихожан.
Наступного дня браття продовжили свою маленьку місію у м. Бар, Вінницької області, де також є монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Опісля дорога повела мандрівників до м. Дніпро, щоб продовжувати благовістити прихід Спасителя. Потрібно зауважити, що там Церква активно працює з людьми, які потребують помочі. Це можна було побачити з кількості присутніх людей у місцевому Карітасі, що займається допомогою людям, які опинилися в скрутних обставинах.
Тож привітавши Дніпрян з Різдвом, у середу наша невеличка група поїхала до с. Званівка, Донецької області. Тут була нагода поколядувати для людей у сусідньому селі Роздолівка. А оскільки це місце знаходиться в 40-ка кілометрах від передової, то було приємно зустріти людей, які готові були прийняти цю містерію Різдва. Найцікавіша зустріч відбулася у місцевій школі, де всі школярі приєдналися до прослави Бога у колядках разом з монахами.
Вже далі на подорожуючих чекала Харківщина. У цьому місті відвідали владику Василія, який прийняв нас у нещодавно освяченому нижньому храмі катедрального собору Харкова. 18-го січня, у надвечір’я Богоявлення, сестри св. Йосифа Обручника запросили нас на вечерю у монашому товаристві. Неподалік міста знаходиться Василіянський Свято-Покровський монастир у Покотилівці, де ми завітали на свято Богоявлення. Щось надзвичайно особливе вдалося пережити, бо люди відкриті приймати благу вість.
Також ми завітали у гості до харківського військового госпіталю. Багато щастя та щирих усмішок вдалося принести й сюди. Приємно було сказати слова вдячності героям, які віддають все заради миру у нашій державі. Та просимо усіх підтримувати хлопців, які перебувають там, особливо молитвою, щоб вони знали, що про них пам’ятають, і що вони є потрібними.
Але дорога вела далі. Наостанок, завітали до контемплятивних сестер Кармеліток. Якщо дехто думає, що життя у монастирі проходить суворо та нестерпно, то глибоко помиляється, адже тут можна віднайти себе в Христі. І своєю щирою радістю сестри більше запалили тих, які прийшли їм цю радість звіщати.
Отож, подякувавши сестрам ми пустилися в дорогу до Києва. У взаємній згоді завітали й до сестер Василіянок у Полтаву. Хоча їх там всього лише дві, але ці монахині виконують велику працю з людьми, віддаючи себе Божому Провидінню. В Києві чекали в гості сестри Служебниці, які пригостили подорожніх вечерею. А прийняв на нічліг монастир св. Василія Великого. Приємно зауважити, що з кожним роком кількість парафіян монастирського храму збільшується. Це свідчить про те, що люди шукають Бога у своєму житті.
Так і закінчилася подорож братів-студентів Україною. Також слова вдячності приносимо оо. Пантелеймону Саламасі, ЧСВВ та Павлу Долішньому, ЧСВВ, які провадили нас у цій поїздці. Нехай Господь щедро винагородить.
Дякуємо Богові за тих, хто допомагав у цій мандрівці. Христос Рождається!
Повідомив: бр. Тадей Херович, ЧСВВ
Коментарів: 0
Ваш коментар