Історія ВІФБС
Потребу засновувати осідки студій для монахів-василіян побачив ще у далекому 1605 р. Йосиф Велямин Рутський (1574-1637), який є покровителем нашого Василіанського інституту філософсько-богословських студій. Він писав в своєму Викладі одного русина: «Виховаймо добрих монахів, тобто стараймося, щоб монахи були вчені й виховані в організованому і досконалому внутрішньому житті … Монахи будуть освітлювати інших наукою і досконалим життям»
В 1617 р., коли василіанські монастирі утворили одне спільне об’єднання, перша Генеральна василіанська капітула у Новгородовичах прийняла рішення відкрити осідок студій для молодого покоління монахів. Через кілька місяців після Капітули, в тому ж 1617 р., це було зроблено, перша василіанська семінарія була відкрита у Вільно в монастирі Св. Трійці завдяки старанням Йосифа Велямина Рутського і Святого Йосафата, її першим ректором став архимандрит Віленського монастиря Лев Кревза.
Коли до з’єднання з Римом приступили єпархії на терені сучасної України, василіанські осідки вивчення філософії і богослов’я були відкриті в XVIII cт. у монастирі св. Юрія у Львові, на Святоюрській горі, в Добромильському, Лаврівському та Підгорецькому монастирях.
Ця традиція наукового і духовного виховання молодих монахів, які готувалися до священства, продовжувалась навіть під час підпілля, але в надзвичайних умовах. Після виходу з підпілля і буму покликань відродження своїх власних студій філософії і богослов’я було одним з головних завдань, які постали перед проводом Української провінції. В 1994 р. при Золочівському монастирі був відкритий Василіанський інститут філософсько-богословських студій, навчання в якому передбачало лише підготовчий рік, після якого студенти продовжували свій вишкіл в різних університетах Риму, Варшави та Перемишля.
Лише у 2002 р., 21 рік тому, стало можливо відкрити повний курс вивчення філософії і богослов’я згідно з академічними вимогами Конгрегації у справах католицької освіти. У вересні 2002 року Василіанський інститут філософсько-богословських студій розпочав свою діяльність в Брюховичах.
Це стало можливо завдяки фінансовій допомозі нашої Канадської провінції і зусиллям протоігуменів тих часів: о. Теодозія Янкова, ЧСВВ, о. Йосифа Будая, ЧСВВ і о. Григорія Гриньківа, ЧСВВ, а також провінційних економів: о. Дам’яна Кастрана, ЧСВВ і о. Макарія Леніва, ЧСВВ.
Першим ректором інституту став о. Мартин Хабурський, ЧСВВ, а духівником – о. Андронік Сенів, ЧСВВ. Відтоді минуло, можна сказати, промайнув, 21 рік. За ці роки змінилось 7 ректорів, повний курс навчання завершили 110 ченців (перший випуск був у 2008 році), 95 з яких стали священниками, один з них вже сьомий рік є нашим протоігуменом. З 2015 р. крім василіан в нашому інституті навчаються брати редемптористи і оріоністи, ми фактично стали спільною монашою семінарією нашої Церкви.
За цей 21 рік була вдосконалена програма викладів, виховане ціле покоління молодих викладачів-василіан. На даний момент маємо 28 василіан, які викладають в інституті, 6 з них мають докторський ступінь, і 30 світських викладачів, основним місцем праці яких є Український католицький університет і Львівський національний університет ім. І. Франка.
Ректори ВІФБС:
2002 - 2004 р. - о. Мартин Хабурський, ЧСВВ.
2004-2005 рр. — о. Діонисій Заведюк, ЧСВВ.
2005 р. — о. Діонізій Ляхович, ЧСВВ, який був неповний рік, оскільки був обраний на єпископа УГКЦ.
2006-2007 рр. — о. Павло Ясиновський, ЧСВВ.
2007-2012 р. — о. Роберт Лисейко, ЧСВВ.
2012-2016 рр — о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ.
З серпня 2016 і по сьогодні ректором інституту є о. Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ.