Вічні обіти у Гошівському монастирі

Вічні обіти у Гошівському монастирі

13 серпня на Ясній горі у Гошівському монастирі 5 братів-василіян склало Богові обіти чистоти, послуху й убожества, прирікаючи служити Богові у Василіянському чині до кінця свого життя.

День неділі був особливим для 5-ох ченців, які впродовж 7 років йшли до цієї знаменної події. Брати: Павлик Піо, Якимець Роман, Йосиф Баранецький, Антоній Печорник та Борис-Ярослав Процик за посередництвом трьох чернечих обітів повністю прирекли себе на жертовне служіння ченця василіянина. Чин довічних обітів від імені Протоархимандрита (генерального настоятеля) здійснив Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя о. Йоан Школик, який очолив Божественну Літургію. Разом з ним розділити радість своїх співбратів зібралися ієромонахи, брати по Чину, родичі та друзі.

Під час тропарів відбувся Чин довічної професії, де брати зачитали текст своїх обітів, прийняли повний монаший одяг, отримали параман, який нагадує про взяте на себе ярмо Христове та хрест як знак наслідування Господа у добровільному носінні свого хреста.

У своїй проповіді Високопреподобний о. Йоан Школик зосередився на важливих речах у монашому житті. Роздумуючи над недільним Євангелієм, проповідник зазначив з якими труднощами зіткнулися апостоли, які не могли вигнати біса з сина чоловіка, який до них звернувся. Готовність до місії – важлива складова у житті кожної людини, а особливо ченця. «Кожен має виконувати свої обов’язки у певному стані, але часто ми можемо зустрітися з труднощами» – ствердив проповідник.

Далі ієромонах торкнувся важливості співпраці з Божою благодаттю, яка необхідна, щоб перейти через різного роду випробовування. Про це йдеться в одному єзуїтському виразі: «Працюй так, ніби все залежить від тебе, а молися так, ніби все залежить від Бога». Саме тому, чернець без Бога напевно не міг би витримати у своєму покликанні, але разом з Богом він зможе принести рясні плоди.

Проповідник наголосив, що в покликанні до богопосвяченого життя ініціатива завжди виходить від Бога: «Не ви мене вибрали, а я вас вибрав» (Ів. 15,16) - запевняє Христос. Воднораз «Господь не заставляє, Він шанує нашу волю і запрошує нас. Відповідь є за нами, як ми відгукнемося на його запрошення». Проповідник навів два приклади, які свідчать про два типи відповіді на Боже запрошення. Перший приклад стосувався Євангельського юнака, який хотів піти за Христом, але не зміг покинути своє багатство. Інший знаходиться у Старому Завіті і відноситься до пророка Самуїла, що був готовий слухати Божий голос, кажучи: «Говори! Слуга твій слухає!» (І Сам. 3,10). Підсумовуючи, о. Йоан сказав, що «монаше покликання вимагає постійного чування над собою, щоб давати опір різного роду випробовуванням і спокусам». Далі Протоігумен подякував батькам тих братів, які в цей день склали вічні обіти за те, що вони відважились віддати своїх синів на службу Богові та попросив усіх присутніх про молитву за цих братів для їх витривання у своїх постановах за Божою допомогою до смерті.

Завершилася Літургія окропленням свяченою водою та спільною світлиною.

 

Джерело:  osbm.in.ua

Для перегляду фотографій використовуйте стрілочки з боку фотографії.
Для збільшення фотографії натисніть по ній.

Запитання
священику