День середи передбачав бути плідним вже через саму тему, яка мала відкрити особливості сопричастя богопосвячених осіб латинського і візантійського обрядів в Україні.
У ранішній духовній призадумі всі учасники під проводом о. Тараса Борщевського роздумували над уривком з Євангелії від Луки: «Побачив два човни» (Лк. 5.2). Проповідник, коментуючи біблійний уривок наголосив, що Христос вибирає невдах – два човни, які на фоні інших не зловили жодної риби. Майбутні апостоли послухали Ісуса і отримали багатий улов. На думку о. Тараса, прийняти Боже слово означає відмовитись не тільки від своєї сім’ї, але й від свого «я». Висновком з даної призадуми було те, що не потрібно сперечатися двом Церквам (які символізують два човни) за рибу бо її вистачило цим човнам аж вповні.
Про перспективи Євангельського сопричастя богопосвячених осіб РКЦ і УГКЦ розповідав Владика Радослав Змітрович, ОМІ, Єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ. Першою такою перспективою, на думку доповідача є діалог культур і традицій, без якого для обох існує небезпека занепаду. Друга перспектива полягає у спільній зустрічі, яка дає можливість обмінюватися різним досвідом. Також було підкреслювано на важливості постійного навернення, що сприяє довірі до Бога та єдності з ним. Відповідно, злука з Христом сприяє єдності зі своїми співбратами (співсестрами); це нас збагачує на відміну від різних конфліктів, що несуть в собі духовну порожнечу. Підсумовуючи, владика сказав: «Навернення відкриває нас на те, що наші традиції і християнський досвід - це дар взаємозбагачення… Дозвольмо Богу діяти».
Після спільних питань і дискусій відбулася приємна несподіванка: на асамблею завітав довгорічний ієромонах Василіянського Чину Святого Йосафата о. Доротей Шимчій. Сьогодні йому виповнилося 100 років з яких 83 він провів у монашестві, а 73 – в священстві. Увійшовши до залу, всі присутні однозгідно підвелися зі своїх місць та заспівали довголітньому ченцеві многая літа. Отець Доротей у своєму повчальному слові закликав всіх до витримання в своєму покликанні кажучи: «Велика ця ласка і великий це дар – витримати в покликанні». За його авторства вийшло 24 книги; також отець ділився досвідом перебування на служінні в: Україні, Аргентині, Парагваю та Італії. Особливу увагу іменинник акцентував на тому, щоб дати добру відповідь своєму покликанню, яке є великим Божим даром. Дивлячись на вражені від його довголіття обличчя учасників, о. Доротей сказав, що не це є головне, а важливішим є вміння розпізнати свою місію від Бога і її виконати. «Сповняючи обов’язки, ми отримуємо радість і потіху» - сказав чернець. Вкінці свого виступу о. Доротей передав всім папське благословення, яке йому та всім хто з ним зустрінеться, передав папа Франциск з нагоди його 100-річчя.
По закінченні обіду всі учасники асамблеї працювали в групах у яких богопосвячені особи двох обрядів мали можливість познайомитися та обмінятися думками. Зокрема, йшлося за напрацювання трьох основних ідей щодо сопричастя між собою. Перше положення повинно було розглянути питання що для мене означає це сопричастя. У другому обговоренні з’ясовувались перешкоди спільного сопричастя. Третя думка стосувалася перегляду того, що я зробив(лю) для скріплення єдності між богопосвяченими особами УГКЦ і РКЦ.
Також було заслухано свідчення с. Маргарити Гутник, ЧСВВ. Розказуючи про те, як Господь провадив її на протязі 30-ти років монашого життя, вона наголосила на кількох важливих моментах. Її бабуся хотіла стати монахинею, але попри труднощі вона не змогла цього зробити. Це бажання перейшло до її внуків три з яких пішли в монастир. Сестра вказувала й на різні ілюзії в монашому житті, показуючи їх на своєму власному прикладі. «Господь хоче бачити нас близько себе, а це вимагає зусилля і праці» - говорить сестра Маргарита. Богопосвяченим особам черниця побажала відваги, не боятися, а – ризикувати, зберігаючи інтимність з Богом.
Своїм богопосвяченим життям поділився і о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ. Розказуючи цікаві й жартівливі історії з власного чернечого служіння, тим самим отець засвідчував досвід Бога, що відкривається також у простоті.
Після спільного молебню до Богородиці учасники асамблеї мали можливість отримати різні документи Церкви, що стосуються богопосвяченого життя. Особливим подарунком були книги о. Юзефа Августина, ТІ, який пожертвував свої твори для інтелектуального та духовного збагачення католицького монашества обох обрядів.
Повідомив: бр. Яків Шумило,ЧСВВ
Коментарів: 0
Ваш коментар