Асамблея богопосвячених осіб УГКЦ і РКЦ (четвер)

Асамблея богопосвячених осіб УГКЦ і РКЦ (четвер)

Четвер став кульмінаційним моментом асамблеї монашества, зібрання якої відбуваються території стадіону «Арена Львів».

Засідання як звичайно почалися з духовної призадуми, що стосувалася слів Христа з уривку Євангелії від Луки: «Відчали на глибінь..(Лк. 5,4). Отець Тарас мовив, що первісна християнська спільнота народжується із закликом до ап. Петра відчалити на глибінь, відірватися від зла. Далі проповідник описував Христових учнів сказавши, що вони не належать світу і потребують освячення для того, «щоб через них світ увірував» (Пор. 17,21). Роздумуючи над архиєрейською молитвою Христа о. Тарас наголосив на єдності у відмінності, яка повинна зберегти ідентичність і окремішність кожного. Єдність є найперше даром, який треба плекати і за який треба молитися.

Про Тринітарні джерела Церковного сопричастя розповів владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії. У своїй доповіді владика назвав Пресвяту Трійцю домівкою досконалої любові. «Ця досконалість здатна йти назустріч, стати слугою, бути пасивною і активною, чинити добро і за те бути пониженою», - каже єпископ. Говорячи про церковний вимір доповідач підкреслив, що «Церква –це народ, зібраний в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Зараз, в часі війни ми змушені до цієї жертовної, безкорисливої любові на зразок Святої Трійці». Аналізуючи три спокуси Христа було наголошено, що справжнім свідченням Божої любові є вихід з самого себе на зустріч іншому бо «життя є тільки у даванні і прийманні. Якщо людина закрита у собі то вона є ніщо. Людина є людиною коли є відкритою на інших. Свободу я відкриваю для тебе, а ти для мене – це свобода дітей Божих», - акцентує єпископ Діонісій. Тому, найперше «себе треба полюбити тою любов’ю, якою мене полюбив Бог».

Після перерви о. д-р. Роман Лаба, OSPPE (РКЦ) за допомогою біблійних уривків намагався дати відповідь, що ж означають слова «відчалити на глибінь». Розбираючи притчу про сіяча доповідач відзначив – глибина Божого слова потребує правди про себе, а уривок з послання ап. Павла до Римлян (Рим. 11,33) твердить, що пізнаючи правду про себе ми дізнаємося правду і про Бога. Дивлячись на історію пророка Йони, о. Роман наголосив: «Виплисти на глибінь означає побачити свою втечу від пророчої місії. Коли хтось пізнає правду про себе то сам стає правдомовцем»; це яскраво свідчить проповідь Йони та апостола Петра. Роблячи висновок проповідник ствердив: «Насправді, глибиною до якої закликає нас Бог є наш ближній, наша спільнота». Таким чином, тільки у відкритості на інших можна глибше пізнати Бога і Його волю щодо нас.

Далі, слідувало обговорення та питання до доповідачів. Між іншим, заторкнуто питання про спільнотний вимір духовної поживи Божого Слова та інші цікаві проблематики.

Праця в групах змогла виявити думку кожного учасника щодо спільного сопричастя богопосвячених осіб УГКЦ та РКЦ. Ці думки будуть в подальшому враховані для майбутньої ефективної співпраці католицького монашества двох обрядів.

У підсумковій доповіді о. Юзеф Августин, ТІ, дивлячись на приклад 100-літнього о. Доротея Шимчія закликав: «Плекаймо високі прагнення, щоб не змарнувати своє життя». Слухаючи свідчення військових капеланів, отцю Юзефу пригадалася фраза одного з солдатів, що служив у Афганістані: «Поки в тебе не стріляють, ти не знаєш хто ти є». Звертаючись до богопосвячених осіб, проповідник наголосив: «Життя в нас завжди стріляє; тоді ми зазнаємо упокорення, де досвідчуємо скільки в нас віри, а скільки ідеології. Мусимо вважати, щоб релігії не ставали ідеологією». Зробивши висновок про спільну монашу асамблею отець заявив: «Ця зустріч виявила нам, що Церква має серце». Також доповідач закликав богопосвячених осіб звернути увагу на те як Бог став людиною, як Він в нас живе і діє.

Опісля, всі учасники вирушили до Львівської духовної семінарії (УГКЦ), де відбулася вечірня у візантійському обряді, спів якої супроводжував хор ВІФБС «DEISIS». Учасники асамблеї змогли почути історію семінарії; відтак відбулася святкова вечеря. Під час спільної трапези радісну атмосферу пожвавили оркестр цієї семінарії та молодіжний музичний гурт з Львівського костелу св. Антонія.

Повідомив: бр. Яків Шумило,ЧСВВ

Для перегляду фотографій використовуйте стрілочки з боку фотографії.
Для збільшення фотографії натисніть по ній.

Запитання
священику