Святий Власій

Святий Власій

Рання Церква зазнавала багато переслідувань, які є частими і тепер. Не раз Єпископ як Добрий Пастир повинен віддавати своє життя в жертву за Церкву. Але коли ця жертва вмотивована любов’ю до ближніх, то, звичайно, це вже є ділом милосердя.

Пропонуємо вашій увазі життя святого священномученика Власія, єпископа севастійського, пам’ять якого вшановуємо 24 лютого. Він походив з міста Кесарії Кападокійської, з якого вийшли такі стовпи Церкви як: Василій Великий, Григорій з Назіянзу та багато інших святих.

Власій вивчав філософію та був лікарем, який цілковито посвятив себе служінню Богу. Він став Єпископом міста Севастії, що належало до Кападокії, а згодом до Малої Вірменії. Це були останні часи Римської імперії, за правління імператора Ліцинія, який переслідував Божий народ. Святий Єпископ пішов у пустелю і оселився в печері гори Аргеос. За деякий час його знайшли та, ув’язнивши, піддавали всяким тортурам (доходячи до здирання шкіри), але він був сильним у Бозі, тому всі терпіння зносив з Божою благодаттю. Коли його кинули в глибоке озеро, він ходив по воді, взиваючи до поган, щоб в ім’я Христове відреклися божищ. Шістдесят вісім воїнів, які кинулись за ним до води, утопилися. Власія наказали стяти мечем. Сталось це близько 316 р. Як казав Тертуліян: «Кров мучеників є насінням нових християн». І хтозна, чи не були Севастійські мученики плодом страждань Власія. Можемо лише здогадуватися.

У Київській Русі святого почитали як покровителя свійських тварин. Історія оповідає, що коли Власій ще під час свого земного життя йшов до суду, до нього вийшла якась жінка та з розпачем сказала, що вовк украв її останнє порося, на що отримала відповідь святого: «Іди спокійно додому - вовк поверне тобі порося». І справді, вона застала порося здоровим. З вдячності жінка заколола тварину і частину м’яса у мисці передала Власію. Тоді він попросив її згадувати кожного року його пам’ять у молитвах, а Господь благословитиме її господарство. Згодом розвинувся та поширився на Київську Русь побожний звичай віддавати худобу під опіку св. Власія.

Його постать і сьогодні, особливо в часі перед початком Великого Посту, вказує на Христа, який для кожного християнина є джерелом спокою, любові та вірності аж до самої смерті.

Підготував бр. Тадей Херович, ЧСВВ

Запитання
священику