Роздуми над недільним Євангелієм: друга неділя Великого посту

Роздуми над недільним Євангелієм: друга неділя Великого посту

Недільне Євангеліє Другого Тижня Посту (Мр. 2, 1-12) вказує нам на те, що Господь відкриває все більше і більше Свою божественну природу. Роздумуючи, натрапляємо на подію, яка сколихнула б нас, якби мали нагоду побачити, як друзі з любові до свого ближнього та віри в Божу могутність, йдуть на щось доволі неординарне, а саме – готові розібрати дах будинку, щоб організувати зустріч розслабленого з Христом.

Так, за тих часів дах було не складно розібрати, але фарисеї вбачали в цьому крайній фанатизм людей і, звичайно, це могло викликати їхнє природнє обурення. А що більше – вони почули слова Ісуса: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр. 2,5). Для них, які показували перед усіма свою праведність, щоб привертати до себе народ, важко було змиритися з такими успіхами Христа в його місії. Але проблема в тім, що Христос і без того знав усі їхні задуми. Ключовими словами цієї історії є: «Син Чоловічий має владу гріхи відпускати» (Мр. 2,10). Христос вже говорить про те, що час прийти та просити відпущення гріхів.

Хочеться також застановитися над тими чеснотами, які проявили друзі, бо фактично завдяки їхнім діям сталося це чудо. Бачимо віру, з якою вони йшли на такий, частково неправомірний, вчинок, бо завдяки великій вірі відпускаються гріхи. Бачимо любов, через яку товариші власне і несли цього чоловіка, бо без любові навряд чи вони б взагалі якось йому послужились. Бачимо і їхню надію на те, що все ж таки буде краще.

А тепер погляньмо на сучасний світ. Кожен грішник, який не прийшов до Бога, є розслабленим (духовно хворим), адже первинно в кожній людині  закладене тяжіння до чогось вищого. Але є навколишнє оточення, яке впливає на цю особу (родина, друзі і т. д.), і тим самим виступають в ролі друзів, які й самі часто мусять йти на всякі способи, щоб організувати зустріч. Трапляються також і фарисеї, які, не усвідомивши, що Бог дає прощення всім, всіляко обурюються на особу. Ну і, звичайно ж, Господь, який пильнує і очікує на зустріч з людиною. Це ж Він посилає нам усі ситуації для того, щоб зустрітися.

Отож, Бог також робить кроки (нерідко закриті від нас), щоб констатувати розслабленому: «Вставай! Ти – Мій син, Я люблю тебе». Тому не противмося і не відкладаймо нашої зустрічі з Творцем, а ходімо разом із своїми братами та сестрами до джерела Любові і Милосердя.

Бр. Тадей Херович, ЧСВВ

Запитання
священику