«Не думайте, що муки мої залишаться без нагороди» — cв. Теодот

«Не думайте, що муки мої залишаться без нагороди» — cв. Теодот

«Чесна перед Господом смерть преподобних Його» (Пс. 166). Направду, Господь дарує життя кожному, хто заради Нього це життя до певної міри зненавидить. Всі, хто зрікається світського, в часі випробувань отримує ласку від Господа, щоб вмерти заради Нього. Постійно актуальним це питання було, і є на Сході. 

Отож святий Теодот, пам’ять якого вшановується 15 березня, був одним з тих, хто склав свідчення перед Господом. Він народився в Галатії. Служив на острові Кіпр, де багатьох навернув на Христову віру. Через якийсь час його поставили єпископом Киринеї, де продовжував працювати на Божій ниві. За часів імператора Луцилія його, як і багатьох святих мучеників, було піддано страшним тортурам, але не зламався перед мучителем. Йому вбивали цвяхи в п’яти та змушували ходити, ба, навіть клали на залізне ліжко, під яким запалили вогонь. Але св. Теодот молився за те, щоб Господь відкрив їм розум для пізнання Істини.

Одного разу, коли він йшов до в’язниці після тортур, то сказав до мучителів: «Не думайте, що муки мої залишаться без нагороди, бо якщо земний цар вінчає воїна, котрий задля нього пролив кров і терпів рани, то наскільки більшою буде нагорода небесного Царя, задля якого я, хоч і негідний, терплю». Отож, бачачи, що результату мало, а ще більша частина поган і самі навертаються до віри, безбожний управитель наказав вкинути святого до в’язниці. А невдовзі в ході боротьби за володіння Імперією Костянтин перемагає Луцинія і видає Медіолянський едикт, який толерує християнство як релігію. По цих тортурах жив ще святий Теодот два роки та продовжував згоряти задля народу Божого.

Приклад цього святого промовляє до нас, щоб не побоялися відректися від чогось земного, бодай дрібничкового, щоб таким чином збільшувати і поглиблювати розуміння небесної батьківщини та не боятися, а завжди надіятись на Божу благодать у спокусах та терпіннях.

Підготував бр. Тадей Херович, ЧСВВ

Запитання
священику