«Величаємо тебе, Життєдавче Христе, і почитаємо
Хрест твій святий, ним бо ти визволив нас від ворожої неволі»
(З Утреньої празника, Молитвослов оо. Василіян)
Хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос, став для християн знаком Божої любові до нас грішних та символом відкуплення, яке Христос здійснив заради нашого спасіння. Тому, віддаючи шану св. хресту, тим самим складаємо честь Ісусу Христу, Його стражданням і розп’яттю. Офіційно в Українській греко-католицькій Церкві (УГКЦ) цей празник має назву: Всемірне Воздвиження чесного і животворящого Хреста.
Установлення свята має таку передісторію: християнська традиція передала нам кілька легенд про віднайдення св. Хреста, більшість з них приписують це віднайдення св. Олені, матері Констянтина Великого у 326 році. Трохи пізніше, а саме у 335 році єрусалимський єпископ Макарій 13 вересня посвятив храм Господнього Воскресіння, який збудував Констянтин Великий на Голготі, і наступного дня, тобто 14 вересня відбулось воздвиження (піднесення) віднайденого св. Хресного Дерева. Ще одна подія стала причиною святкування осібно цього празника. Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці – Ктесифон. У 628 році візантійський імператор Іраклій здобув перемогу над персами і торжественно повернув Хрест до Єрусалиму.
Стихири на вечірній празника Воздвиження підкреслють значення св. Хреста для християн: «Ти – вірних похвала, утвердження мучеників, слава апостолів, праведних перемога й оборона всіх преподобних». І також на Утреній: «Хресте Христовий, надіє християн, керманичу заблуканих, пристане бурі, підпоро вселенної, лікарю недужих, воскресіння померлих, – помилуй нас!». У цей день виставляють хрест на тетраподі. Все це відбувається так: при кінці Утреньої священник переносить прикрашений хрест до тетраподу. Біля тетраподу отець прикладає хрест до голови і схиляється додолу, а хор в той час співає 24 рази «Господи, помилуй». Наприкінці цього священник кладе св. хрест на тетраподі і всі співають тричі «Хресту твоєму поклоняємось Владико…».
Від початків святкування цього празника був прийнятий звичай зберігати строгий піст, оскільки Воздвиження хреста нагадувало Христове розп’яття. Цей звичай залишився і до нині. Празник Воздвиження чесного хреста належить до 12-ти найбільших свят, і згідно партикулярного права нашої церкви, вірні зобов’язанні святкувати цей день, а саме: взяти участь у Божественній Літургії та утриматись від важкої фізичної праці.
Нехай для всіх нас празник Всемірного Воздвиження чесного і животворящого Хреста спрямовує нас до більшого наслідування Ісуса Христа.
бр. Тома Брень, ЧСВВ,
студент ІV-го курсу
Бібліографія
- 1. о. Ю. Катрій, Пізнай свій обряд, Рим: видавництво оо. Василіян 21982, 222-229.
- 2. Канони партикулярного права УГКЦ // https://synod.ugcc.ua/library/canons (дата звернення 13.09.2023).
- 3. Молитвослов, Рим: видавництво оо. Василіян 2019.
Коментарів: 0
Ваш коментар