Саме ім'я Лука має латинське походження lux, що означає «світло» або «той, що приносить світло».
Стосовно біографічних даних про святого євангелиста Луку то їх є небагато. Відомо, що Лука був близьким другом і супутником ап. Павла. «Один Лука зо мною» (ІІ Тим. 4, 11). «Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу» (ІІ Кор. 8, 18-19).
Про Луку відомо, що він був родом з Антіохії. За походженням був греком якого ап. Павло навернув під час своєї другої місійної подорожі. Тому після свого навернення Лука слідував постійно за Павло допомагаючи йому у дорозі, будучи з ним у Филипах, Корінті, Єрусалимі, Римі де напевно був з Павлом аж до його смерті. Також вказують на те, що за професією Лука був лікарем і міг лікувати чи допомагати Павлу чи іншим апостолам під час місій. Згідно свідчення св. Епіфанія, Лука після смерті Павла продовжив проповідування Євангелія у Далматії, Італії і Македонії. На жаль не має точних даних як саме Лука закінчив своє земне життя. Існує три версії щодо його кончини. Перша та, що він помер природною смертю у Тивах Виотійських на 80 році життя. Натомість св. Григорій Богослов стверджував, що Лука помер мученицькою смертю у Патрах Ахайських. Ще одне передання говорить, що його було повішено на оливнім дереві.
Як можна побачити, що не має багатих біографічних даних про Луку, але з того як він пише Євангеліє можна також зробити певні висновки. Найперше той факт, що Лука був лікарем свідчить про те, що він був дуже освіченим. Його характеризують як особу дуже висококультурну і як сильного інтелігентну. Він єдиний із синоптиків, який пише чистою грецькою мовою. Його мова і письмо є дуже витонченим. Крім цього варто зазначити, що Євангеліє Лука писав для поган; цей факти характеризує св. Луку як місіонера. Не має сумніву, що Лука посилався на Євангеліє, написане Марком і Матеєм та на свідчення інших апостолів, що були свідками науки і чудес Ісуса. Тому, він на відміну від Марка і Матея виступає як історик. Лука є дуже точний у деталях, вказує на історичні деталі, немов намагається підкреслити Христа як новий етап історії, коли сам Господь входить у наш світ як людина. Крім Євангелії яке було написане у 58 р, Лука є автором Діянь апостолів, де чітко описує життя ранніх християн.
Також у Луки можна побачити велику пошану до жінок. Про це говорить сам стиль і зміст Євангелія від Луки, коли він на самому початку описує Благовіщення Марії, опис Єлезавети, самарянку, прощення чужоложниці, воскресіння сина вдови, Марту і Марію Магдалину. Багато хто вважає, що це спричинено тим, що Лука міг особисто знати Богородицю і можливо від неї почути докладно певні деталі стосовно Благовіщення, Різдва, про її тітку Єлизавети і про випадок у храмі коли Ісус мав 12 років. Існує також легенда, що Лука був і художником і був першим хто намалював Богородицю з малим Ісусом на руках.
Євангелія від Луки називають «Благовість вбогих» чи «Благовість радості». У своєму Євангелії Лука описує Христа як того хто йде до грішників щоб їх врятувати. Доброго Бога, Милосердного Батька, що постійно бажає добра своїм дітям. Євангелист Лука яскраво показує, що Бог йде найперше до тих, що є відкинені іншими людьми і страждають: Лазар, Закхей, вдова з Наїну, дочка Яіра, сліпороджений. Мені Лука подобається тим, що він єдиний, який подає усі притчі Христа. Тому Луку називають «лікарем серця».
З того як Лука пише можна його схарактеризувати як людину не лише освічену, культурну, інтелігентну, але і як добродушну, щиру, відкриту, толерантну. Це той, що дійсно своїм ім’ям несе світло Христа до людей.
Підготував: бр. Лука Горгота, ЧСВВ
Коментарів: 0
Ваш коментар